Міністерство освіти та науки України НУ „Львівська політехніка” Лекція №12 з курсу: «Застосування засобів об’єктно-орієнтованого програмування в лінгвістичних задачах» Львів - 2010  Розділ 10. Лігвістичні задачі Сучасний фахівець повинен володіти основами лінгвістичного мислення, розуміти сутність як вирішених, так і актуальних, але поки ще не розв'язаних проблем комп'ютерної лінгвістики. Найважливішим принципом роботи в цій області є поєднання типового фундаментального моделювання окремих мовних явищ з інтегральним прикладним моделюванням конкретної функціональної системи або технологічної процедури. Особлива увага повинна приділятися семантичним метамовам і семантичним методам обробки тексту. Таким чином, рішення неформалізованих задач повинно базуватися на когнітивно-комунікативну природу природної мови, яка в уточненому вигляді може бути визначена так: мова - це не стільки "засіб виразу" думок, скільки спосіб організації, уявлення і розвитку знань. Можна розрізняти три типи дослідницьких ситуацій: (а) рішення чисто лінгвістичних задачь; (б) використання лінгвістичних методів для вивчення і моделювання немовних явищ; (в) достовірно комплексні дослідження з об’єднуючою роллю лінгвістики. Зростаюча практична значність лінгвістичного забезпечення визначається такими причинами, як величезні об'єми текстів на природній мові, що циркулюють в інформаційних системах; необхідність використання нових стратегій обробки інформації з урахуванням семантичних законів природньоїї мови; потреби в гнучкому і тісному симбіозі людини і комп'ютерної системи; залучення в обробку багатообразних прихованих знань, визначення(експлікація) яких можлива (і зручна!) тільки на природній мові. Перераховані завдання і методи їх рішення складають основу інтенсивних досліджень. Наприклад активні експерименти з суфіксними деревами привели до різкого знижень пам'яті яка необхідна, так що вони стають де-факто стандартом в застосуваннях, пов'язаних з (нестрогим)  пошуком в словниках великих об'ємів. Список прикладів можна продовжити. Розглянемо задачі аналізу рядків, виникаючі при розробці систем обробки текстової інформації. Ми не ставимо за мету дати точні рішення всіх можливих задач, а швидше пропонуємо огляд існуючих алгоритмів, відповідних для подібних системи. Термін аналіз рядків використовується тут в досить загальному сенсі і визначає цілий клас завдань – таких, як локалізація заданих підрядків, виділення довгих співпадаючих підрядків двох рядків, обчислення відстані між двома рядками і т.д. Перш за все зовсім у загальних рисах описується проблема, потім приводяться точні формулювання. Обговорюються алгоритми аналізу рядків, порівнюються їх можливості і ефективність. Після цього йде опис основних алгоритмів. Нарешті, розглядається застосування цих алгоритмів в пропонованій системі.  10. Стрічки.1 Стрічки змінної довжини2. 1 Н. Вірт Алгоритми + Структури Даних = Програми 2 И.В. Романовский Дискретный анализ. СПб.: Невский диалект; 2003. – 30 с. Ил. Стр. 87 10.1. Стрічки, списки, послідовності В багатьох розділах математики (неожиданно во многих) в якості об’єкта дослідження розглядається кінцева послідовність однотипових елементів. На відміну від багатомірніх векторів (или, в программистском понимании, массивов) в таких випадках довжина послідовності може варьювати, і в операціях з последовним доступом до елементу за номером рахується або неможливим, або затруднительным. В якості прикладів таких послідовностей можно назвати набір коефіціентів багаточлена в математичному аналізі, послідовність вершин багагранника або контура в геометрії, список ненульових елементів разреженного вектора або матриці в лінійній алгебрі, ланцюговий список в програмуванні, слово, стрічку тексту, сам текст або послідовність текстів в багатьох розділах сучасної інформатики. В чому відмінність понять "стрічка", "послідовність", "ланцюговий список"? По-перше, в деталях їх представл...